Мовні психотипи особистості: типологія текстових лінгвоперсонологійних вимірів

Abstract

Сучасні лінгвістичні дослідження з опертям на антропоцентровий підхід, який швидше нагадує андрологовий, прагнуть охопити різноманітні аспекти й виміри: 1) продукування мовлення з визначенням закономірностей і напрямів номінативної діяльності лінгвоперсони (Загнітко А.П., 2017); 2) диференціюванням статусу спостерігача й оповідача зі встановленням відмінностей у творенні тексту; 3) з’ясуванням поведінкових типів із простеженням реальних та ірреальних, симетрійних (ізометрійних, анасиметрійних, дисиметрійних, антисиметрійних, алосиметрійних, алосиметрійних, симптосиметрійних, амфісиметрійних та ін.) та асиметрійних текстів, що уможливлює діагностування й розмежування мовних психотипів і под. Актуальним постає розгляд типології текстових лінгвоперсонологійних вимірів через призму мовної компетенції особистості (текстові величини) та урахуванням методик психолінгвістичного аналізу мовленнєвої дії для встановлення особливостей мовленнєвої поведінки за ступенем вираження психомовної особистості.