Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я

Титул і зміст збірника.

©Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2020 — Thu, 19 Nov 2020 00:00:00 +0200

Збірник містить матеріали і тези доповідей учасників V Всеукраїнської науково-практичної конференції «Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я», яка проводилася на базі Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України.

Збірник матеріалів конференції (в повному форматі)

©Донецький національний університет імені Василя Стуса, 2020 — Thu, 19 Nov 2020 00:00:00 +0200

Уявлення про психологічне благополуччя у третій хвилі когнітивно-поведінкової психотерапії

В. В. Абрамов — Thu, 19 Nov 2020 00:00:00 +0200

Швидкоплинність соціально-політичних та економічних змін, трансформацій у сучасному суспільстві вимагає від особи потужних адаптаційних можливостей, які не завжди в повній мірі забезпечені системами охорони здоров’я та освіти у формі превентивних заходів та освітніх програм з навичок стресостійкості. Мультипарадигмальність сучасного суспільства зумовлює відсутність метанаративу, що може призводити до кризи ідентичності і інтеріоризаціъ зовнішніх конфліктів у площину внутрішнього конфлікту цінностей особи.

Психогенні розлади та вагітність: особливості прояву та шляхи профілактики

В. М. Астахов — Thu, 19 Nov 2020 00:00:00 +0200

Період вагітності і післяпологовий період вважається часом підвищеного ризику розвитку різного роду психогенних розладів, оскільки є кризовим, переломним, а значить потенційно стресогенним, періодом в житті жінки, який висуває підвищені вимоги до її функціонування не тільки на фізіологічному, але й на психологічному і соціальному рівнях. У цей період організм жінки піддається глобальної перебудови, що може привести до порушення нейроендокринної регуляції, зниження рівня передачі нервових імпульсів в центральній нервовій системі, і, як наслідок, до переживання різних форм психогенних розладів, при цьому психоемоційний стан жінок відображає працездатність і адаптивні можливості функціональних систем, не тільки під час вагітності, але і під час пологів і в післяпологовому періоді.

Психосоматика больового синдрому в гінекологічній практиці: особливості етіопатогенезу та проблеми діагностики

О. В. Бацилєва — Thu, 19 Nov 2020 00:00:00 +0200

Проблема вивчення особливостей функціонування особистості в умовах різних соматичних змін сьогодні не тільки не втратила своєї актуальності, а й набула нового забарвлення у світлі сучасних уявлень про психологічний та соціальний аспекти здоров'я, шляхи його збереження та оптимізації. Здоров'я взагалі, і репродуктивне здоров'я зокрема, сьогодні розглядається як вагома складова не тільки соматичного, а й психологічного та соціального благополуччя особистості.

Кататимно-імагінативна психотерапія як засіб психокорекції емоційного стану особистості

В. Г. Боженко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Однією із сучасних тенденцій розвитку психологічних досліджень є прагнення вчених до забезпечення інструментального поповнення психологівпрактиків методами, які дають змогу ефективно здійснювати діагностику та корекцію внутрішньої проблематики об’єкта психологічного впливу. Найважливішим завданням психології є надання допомоги людині в самоактуалізації та самореалізації її внутрішнього потенціалу, у досягненні гармонії її внутрішнього світу, поліпшенні суб'єктивного самопочуття і зміцненні психічного здоров'я. Одним зі способів за допомогою якого можна досягти особистісного зростання є застосування психокорекційних методів, зокрема методу кататимно-імагінативної психотерапії, який допомагає пропрацювати проблеми особистості та сприяє її всебічному розвиту.

Особливості та чинники професійного здоров’я

І. В. Болотнікова — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Дослідження феномену «професійного здоров'я» об'єднує проблематику двох галузей психологічної науки: психології здоров'я і психології праці. Психологія здоров'я являє собою сукупність накопиченого досвіду і наукових знань про процеси психологічного характеру, що впливають на фізичний стан особистості і сприяють його поліпшенню. Психологія праці досліджує психологічні особливості праці як специфічної людської діяльності і розглядає особистість як її суб'єкт.

Конструктивна конфліктність як показник психологічного здоров’я особистості

Б. О. Бортун — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Дослідження проблеми психологічного здоров’я передбачають індивідуально-психологічні характеристики особистості, що повʼязані зі здатністю та готовністю людини попереджати й вирішувати конфлікти. Стан психологічного здоров’я особистості безпосередньо пов’язаний із впливом оточення та має «миготливу природу», тобто здоров’я та нездоров’я одночасно присутні у вигляді суперечливих суб’єктивних тенденцій і смислових змістів, кожна з яких може бути домінуючою в окремі моменти життя. Характер ставлення до життя та до інших людей є відображенням психологічного здоров’я особистості.

Особливості невербального супроводу неправдивих висловлювань

К. М. Васюк — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Поведінкові прояви є досить надійною діагностичною ознакою різноманітних психічних явищ саме через наочність і об’єктивність, легкість фіксації дослідником. У випадку з детекцією брехні, де діагностичні критерії досить складні і численні, подібні параметри набувають особливої актуальності. Ідея використання подібних критеріїв в детекції брехні не нова в психології, але підвищений інтерес практиків до цієї теми створює багато спекуляцій, коли дилетанти публікують праці, не підкріплені експериментально підтвердженими доказами, що ті чи інші ознаки є надійними діагностичними параметрами брехні.

Психологічна специфіка переживань фрустраційних ситуацій у студентський період

М. В. Вовк — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Сучасна реальність є невичерпним джерелом стресових, критичних фрустраційних ситуацій. Психічна травматизація є неминучим явищем, в якому проявляється ставлення людини до різноманітних стрес-факторів життя. Проблема психологічного напруження і необхідності постійного їх подолання стала ще більш актуальною у зв’язку із загальним загостренням соціальної кризи та особливо позначається на молоді, яка навчається і зазнає впливу численних фрустраційних факторів, як соціального та особистісного, так і інформаційного характеру. Виникненню та розвитку психологічного напруження сприяє також специфіка виконуваної діяльності, характер якої, у сполученні з особистісними властивостями, позначається на особливостях переживання. В цьому контексті вивчення специфіки деструктуруючих переживань фрустрацій і фрустраційних ситуацій набувають особливого значення.

Превентивне забезпечення психологічного здоров’я та професійного довголіття суб’єкта діяльності

Н. Ю. Волянюк, Г. В. Ложкін — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

У психології відбувається інтенсивний пошук конструктів, що характеризують здатність особистості бути стійкою до численних життєвих проблем та професійних труднощів, зберігаючи при цьому психологічне здоров’я, адаптуючись як до соціальних, так і особистісних трансформацій і криз. Одним з таких є «професійне довголіття». Професійне довголіття суб’єкта – це характеристика його здатності на високому рівні вирішувати професійні завдання протягом усього періоду, відведеного соціумом для діяльності. Передбачається, що у цей період він зберігає психологічне здоров’я, професійну компетентність, уміння й навички діяльності, які забезпечують високий рівень працездатності.

Детермінанти професійного стресу у працівників сфери управління персоналом

М. М. Галак — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Переважна більшість людей у сучасному світі живе в перманентному стресі та тривозі, що посилює як психічну діяльність окремої людини на мікро рівні, так і впливає на результати господарської діяльності компаній та організацій і суспільства в цілому. Події останніх десятиліть змінюють уявлення людства про стабільність розвитку , так криза 2008 року обрушила уявлення про стабільність доларової фінансової системи, яка забезпечувала людям еталонну оцінку ризиків, майбутніх доходів від інвестування і т.д. Кожного дня зростає темп життя, з’являється велика кількість інформації, яку необхідно аналізувати, опрацьовувати, засвоювати, приймати оптимальні і швидкі рішення.

Поняття синдрому «емоційного вигорання»: історико-етимологічний аспект

Н. С. Горелова — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Сучасний динамічний світ кидає людині все нові і нові виклики. Постійні зміні в інформаційному просторі змушують щоразу оцінювати і обирати правильну та достовірну інформацію. Технологічний прогрес, перехід на нові форми комунікацій, зміна, а іноді і підміна моральних та духовних принципів та цінностей, постійна динаміка в соціально-економічних та політичних сферах життя – все це впливає на здійснення людиною своїх соціальних та професійних обов’язків, визначення власного «Я», оцінку свого ресурсного потенціалу. Впливу піддаються психоемоційний та фізичний стани, людина перебуває в постійному напруженні, що провокує розвиток хронічного стресу. Постійна напруга, у свою чергу, велике психоемоційне та фізичне навантаження призводять до швидкого емоційного вигорання, порушення особистісного благополуччя та, як наслідок, погіршення здоров’я індивіда.

Я-концепція як чинник формування професійної ідентичності студентів

О. В. Гоцуляк, О. М. Шпортун — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Проблема професійної ідентичності студентів в наш час є дуже актуальною. На етапі випуску фахівців, підготовка студентів як майбутніх спеціалістів знаходиться на різному рівні. При оцінці всього багажу професійних знань, умінь і навичок у процесі навчання кожен із студентів має різний рівень професійної ідентичності та мотивації до подальшої роботи по спеціальності. Професіоналізм, як частина професійного здоров’я студентів, цілком залежний від професійної ідентичності, на яку, в свою чергу, впливають різні фактори, що не були цілком розкриті в ході попередніх досліджень.

Професійне здоров'я особистості в умовах пандемії

І. М. Гресько — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Для повноцінного функціонування в суспільстві сучасній людині потрібно швидко адаптуватися до нових умов життя. Однак, стрімкий темп життя, повсякденні мікростреси залишають мало місця для відновлення внутрішнього ресурсу особистості. За останній рік пандемія стала новим викликом для населення, адже звичні види діяльності зазнали суттєвих змін, зокрема навчання та робота перейшли в дистанційний формат. І дітям, і дорослим донині приходиться пристосовуватися до нового режиму дня, до освоювання нових онлайн-платформ для зустрічей з колегами, виконанню робочих обов’язків вдома. Таке змішання ролей, коли батьки вимушено заміняють дітям шкільних вчителів, та перетворення домівки на місце роботи, в першу чергу, позначається на самопочутті людини, її психологічному благополуччі та професійному здоров’ї.

Ресурсність учених у проблематиці психології професійного здоров’я

Г. В. Гуменюк — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Стресогенність сучасного життя, що обумовлена мінливістю і невизначеністю умов життєдіяльності, підсилюється такими ціннісносмисловими пріоритетами, як «культ успіху», «культ кількості атрибутів успішності», «культ сили», які стають причинами поширення надмірного напруження, перевтоми, тривожності та зрештою депресії. За таких умов збереження і зміцнення професійного здоров’я людини як головного критерію її працездатності є гостро запитаною.

Здатність до самопроектування як ресурс розвитку особистості

К. В. Гуцол — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Соціально-економічні трансформації сучасного суспільства зумовлюють нагальну потребу в особистостях, які спроможні задовольнити вимоги прогресивного розвитку людства, зокрема здатні опановувати власну поведінку в умовах невизначеності, керуватися системою внутрішньої детермінації при прийнятті стратегічних життєвих рішень, формувати авторську позицію власних життєздійснень, що зумовлює їхні прагнення до саморозвитку, самоменеджменту, самопроектування.

Здоров’я та життєстійкість особистості

Г. П. Дзвоник — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Здоров’я людини забезпечує високу якість і достатню тривалість життя та життєстійкість особистості. Здорова людина легше долає перешкоди та певні життєві випробування. Її висока життєстійкість обумовлюється достатньо високим адаптаційним потенціалом, наявністю енергії та гнучкості. Здоров’я людини − це гармонійне поєднання фізіологічних, психологічних (особистісних, душевних) та соціальних чинників, що забезпечують внутрішнє благополуччя людини, її стійкий комфортний стан. Фізичне здоров’я індивіда є фундаментом загального здоров’я особистості та передбачає гарне самопочуття, бадьорість, наявність енергії, працездатність. Загальний стан здоров’я визначається стилем життя, професійною зайнятістю, звичками, вмінням прислуховуватися до потреб свого організму. Постійна увага до свого психофізіологічного стану є профілактикою захворювань, підґрунтям високої життєстійкості особистості.

Дослідження емоційного вигорання вихователів дошкільників як складової професійного здоров’я

Т. В. Завадська, М. В. Войтович — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Професійна діяльність вихователів дитячих дошкільних закладів відноситься до професій типу «людина-людина». Виховання дитини є складною діяльністю і передбачає постійний контакт з дитиною через гру, індивідуальні та спільні заняття з метою всебічного її розвитку. Вихователь приділяє увагу фізичному, психологічному та етичному становленню особистості дитини, що супроводжується постійним психоемоційним напруженням. Професія вихователя дитячого дошкільного закладу є суто жіночою, що є додатковим психофізіологічним й емоційним навантаженням. Хронічний стрес та постійне емоційне напруження виснажують особистісні емоційні й фізіологічні ресурси вихователів, а це може призвести до розвитку синдрому емоційного вигорання. Емоційне вигорання виникає в результаті внутрішнього накопичення негативних емоцій, коли людина не має можливості відповідного «визволення» від негативу, що й веде до виснаження психоемоційних та фізіологічних ресурсів людини, зниження загального рівня здоров’я. Тому визначення ознак синдрому емоційного вигорання вихователів дитячих дошкільних закладів є актуальним питанням. Мета роботи – дослідити ознаки емоційного вигорання вихователів дитячих дошкільних закладів.

Мовні психотипи особистості: типологія текстових лінгвоперсонологійних вимірів

А. П. Загнітко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Сучасні лінгвістичні дослідження з опертям на антропоцентровий підхід, який швидше нагадує андрологовий, прагнуть охопити різноманітні аспекти й виміри: 1) продукування мовлення з визначенням закономірностей і напрямів номінативної діяльності лінгвоперсони (Загнітко А.П., 2017); 2) диференціюванням статусу спостерігача й оповідача зі встановленням відмінностей у творенні тексту; 3) з’ясуванням поведінкових типів із простеженням реальних та ірреальних, симетрійних (ізометрійних, анасиметрійних, дисиметрійних, антисиметрійних, алосиметрійних, алосиметрійних, симптосиметрійних, амфісиметрійних та ін.) та асиметрійних текстів, що уможливлює діагностування й розмежування мовних психотипів і под. Актуальним постає розгляд типології текстових лінгвоперсонологійних вимірів через призму мовної компетенції особистості (текстові величини) та урахуванням методик психолінгвістичного аналізу мовленнєвої дії для встановлення особливостей мовленнєвої поведінки за ступенем вираження психомовної особистості.

Психологічні особливості стратегій розв’язання міжособистостісних конфліктів у ранньому юнацькому віці

Ю. С. Зацерковна — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Ранній юнацький вік завжди був об'єктом численних психологічних досліджень та продовжує бути у центрі уваги сучасних фахівців, оскільки у складних умовах нашого сьогодення молодь, як ніколи, стоїть перед багатьма невирішеними проблемами, часто відчуває невпевненість у своєму майбутньому, нерідко переживає негативні емоційні стани та різні конфлікти. Джерелом таких появів є не тільки закономірні глибинні трансформації ціннісно-нормативних засад суспільства, яке постійно розвивається, а й специфічні труднощі «дорослішання».

Саморегуляція особистості як чинник її психологічного благополуччя

Б. Б. Іваненко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Важливим показником і запорукою психічного здоров’я особистості є здійснювати ефективну саморегуляцію – управляти собою, регулювати емоційні стани, планувати життєві справи. Регулярне свідоме керування своїм станом може стати профілактикою серцево-судинних та інших захворювань, умовою гармонійного самопочуття, запорукою ефективного подолання складних життєвих ситуацій. Від ступеня досконалості саморегуляції залежить успішність, продуктивність, результат життя людини. Людина сама визначає цілі власних виконавчих дій і реалізує їх доступними засобами.

Психологічне здоров’я освітнього персоналу: рівень вираженості компонентів та їх зв’язок з організаційно-професійними та соціальнодемографічними чинниками

Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Інтенсифікація діяльності освітнього персоналу, обумовлена освітніми реформами, введенням нових форм роботи, зокрема, значного збільшення обсягу дистанційного навчання в умовах пандемії COVID-19, обумовлюють підвищення значущості проблеми психологічного здоров’я освітнього персоналу. Одним із важливих аспектів цієї проблеми є аналіз вираженості структурних компонентів психологічного здоров’я та вплив на них організаційно-професійних та соціальнодемографічних чинників.

Вплив ароматів на підвищення працездатності

Л. П. Клевака — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Проблема працездатності особистості є центральною в психології праці, оскільки ефективна трудова діяльність може бути забезпечена лише на основі врахування фізіологічних і психологічних закономірностей функціонування людського фактору. Наукові розвідки засвідчують, що комплекс заходів щодо підвищення і збереження працездатності працівників на оптимальному рівні реалізується на техніко-організаційному, соціально-економічному, санітарногігієнічному, медико-біологічному, психологічному напрямках. Ефективним щодо підвищення працездатності особистості на робочому місці, на нашу думку, є також використання ароматів.

Аналіз сучасних наукових уявлень щодо чинників посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців

О. М. Кокун — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Постановка проблеми. Як відомо, посттравматичні стресові розлади (ПТСР) являють собою патологічну відповідь на травматичну подію як то бойові дії, природні лиха або фізичне чи сексуальне насильство (Bomyea, Risbrough, & Lang, 2012). В останні три десятиліття спостерігається посилення дискусій щодо травми та її наслідків, з особливим фокусуванням на ПТСР (Dami et al., 2018). Це пов’язують з тим, що ПТСР пов'язаний з чисельними негативними наслідками для здоров'я людини (Rauch et al., 2010). Саме ПТСР вважається основною проблемою для здоров'я військовослужбовців, які брали участь у війнах.

Особливості професійної життєстійкості в контексті самоздійснення викладача

О. М. Корніяка, І.В. Петренко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Непередбачуваність соціального середовища, його нинішнє кризове становище вимагають від особистості не тільки високої активності й ініціативності, професійної компетентності й відповідальності, а й вияву життєвої стійкості і здатності до нестандартної поведінки – особливо у сфері професійної діяльності. Позаяк стрес-чинники професійного середовища – невміння долати перешкоди, пов’язані з виконанням професійних функцій, вікові кризи, дефіцит життєстійкості тощо – порушують психологічну безпеку, формують деструктивні настановлення, зумовлюють неадекватні реакції, що може призвести до психічних та психосоматичних захворювань фахівця.

Проблема розладів харчової поведінки в сучасному світі

Д. О. Левченко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Здоровий спосіб життя починається зі здорових звичок. Часто психологічні детермінанти грають ключову роль в можливості зміни своєї поведінки. Існує стійкий взаємозв'язок здоров’я, функціонального стану організму і поведінки людини. Багато вчених відзначають, що в сучасному суспільстві зростає тенденція схильності людей, які не мають хронічних захворювань, піддавати ризику своє здоров'я паттернами деструктивної поведінки.

Психологічний тренінг профілактики емоційного вигорання лікарів в умовах пандемії COVID-19

В. О. Лефтеров, О. М. Цільмак — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Пандемія COVID-19 з огляду на її масштабність стала надзвичайно складним випробуванням для українського суспільства і всього людства. Як зазначає М. М. Слюсаревський у суспільстві, в зв’язку із пандемією, поступово зростає відчуття несправедливого та нерівномірного розподілу пов’язаних з карантином труднощів. В суспільстві наявне психоемоційне напруження, зумовлене тривалим стресом має тенденцію до накопичення і здатне спричинитися до розгортання відтермінованих дезадаптивних реакцій на пандемію та потягти за собою цілий комплекс небажаних медичних, соціальних та економічних ризиків

Фасилітація як сучасна технологія професійного розвитку викладача

Л. А. Мартинець — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Ефективне впровадження концептуальних засад педагогіки партнерства в освіту потребує кардинального переосмислення ролі та функцій викладача. Дедалі більшої популярності у цьому напрямку набирає технологія фасилітації. Термін «фасилітація» походить від англ. дієслова «facilitate» та перекладається, як полегшувати, допомагати, сприяти. У психологічному словнику визначено це поняття так: «підвищення швидкості або продуктивності діяльності індивіда внаслідок актуалізації в його свідомості образу іншої людини (або групи людей), що виступає в якості суперника або спостерігача за діями даного індивіда» (Синявський В. В., 2007). У педагогіці фасилітація визначає управління навчальною діяльністю здобувачів, при якому педагог займає позицію помічника й допомагає йому самостійно знаходити відповіді на питання та/або формувати будь-які навички. Отже, технологія фасилітації розглядається, як професійна організація процесу групової роботи, спрямована на досягнення цілей заняття, рішення, в процесі навчання, питань підвищеної складності та важливості.

Професійний стрес та його прояви у діяльності рятувальників міжнародних гуманітарних місій

С. М. Миронец — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

За роки набуття Україною незалежності проблема психології діяльності фахівців, яким доводиться виконувати завдання за межами території України, досліджувалася лише у військовій сфері, в питаннях участі українських вояків у Міжнародних миротворчих місіях. Цій проблемі присвятили свої наукові праці В. Алещенко, О. Блінов, С. Лєбєдєва, В. Осьодло, І. Приходько, В. Садковий, В. Стасюк, О. Теличкін, О. Тімченко, О. Хміляр, Ю. Широбоков та ін. Водночас питання психології діяльності міжнародних гуманітарних місій та пошуково-рятувальних операцій на теренах незалежної України досліджується вперше, оскільки лише з утворенням у 1996 році Центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту населення Україна стала активно брати участь у Міжнародних гуманітарних місіях та пошуковорятувальних операціях.

Дослідження схильності до суїциду у молоді з різним рівнем емоційного інтелекту

А. П. Мороз — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Сучасне суспільство характеризується динамічним розвитком. У життя кожної особистості активно увійшли різного роду діджитал-технології та інновації. Більшість людей все частіше орієнтуються на інтелектуальну працю, побудову кар’єри, комфортне життя. Така ситуація деякою мірою знижує якість живого, безпосереднього спілкування, що в подальшому стає підґрунтям для виникнення конфліктів та непорозумінь, а постійне перебування у стані підвищеної відповідальності, заклопотаності, роботи понад норму призводить до розвитку дистресу.

Психомоторна терапія: європейський досвід і перспективи розвитку в Україні

С. В. Омельчук — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Сьогодні все більше уваги приділяється важливості свідомого руху. Люди опинилися в умовах дефіциту фізичних рухів (карантинні обмеження, соціальна дистанція, цифровізація, стресові навантаження). Стан гіподинамії, браку фізичної активності вже зазначен в МКБ-10 (Z72.3), а сучасна політикоекономічна та соціальна ситуація зумовлює поширення цього стану серед широких верств населення. Відношення між психічним станом і фізичною активністю відображено в зростаючій кількості статей і досліджень. Однак зусилля медиків та психологів дуже повільно інтегрується в практику. Багато фахівців в сфері психічного здоров'я до сих пір не розглядають тілесноорієнтовані методи як ефективну стратегію психологічної допомоги. Спостерігається невідповідність теорії і практики в цій сфері. Однак попри те, у станах Бельгії та Нідерландах метод психомоторної терапії добре розвинут та інтегрован у систему охорони здоров’я.

Життєстійкість як професійно-важлива якість журналіста

Н. М. Панасенко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Професія журналіста є унікальною як за своєю специфікою, так і за своєю роллю та місцем у комунікативному процесі сучасного суспільства. Журналісту потрібно бути не тільки ерудитом у багатьох галузях, мати творчу наснагу, а і ризикувати під час виконання професійних функцій, що призводить до психологічної напруги.

Психологічні детермінанти професійного здоров’я

Л. В. Перція — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Мета та завдання дослідження полягає у визначенні психологічних детермінант професійного здоров’я працівників компанії «Eleks», розроблення та апробації за результатами емпіричного дослідження Програми психологічного забезпечення професійного здоров’я працівників та практичних рекомендацій щодо її застосування у роботі з працівниками організацій на психологічному, соціальному та функціонально-динамічному рівнях.

Особливості переживання жінками ситуації невиношування вагітності

І. В. Пузь — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Однією із актуальніших проблем сучасного акушерства вже протягом тривалого часу залишаться проблема невиношування вагітності, що являє собою одну із форм порушення репродуктивного здоров’я жінки. За визначенням ВООЗ, невиношування вагітності – це самовільне переривання вагітності на будь-яких термінах, від моменту запліднення до 22 акушерських тижнів вагітності. В залежності від того, на якому терміні відбулось переривання вагітності, прийнято виокремлювати: ранні викидні (до 12 тижнів); пізні викидні (від 13 до 22 тижнів); передчасні пологи (від 23 до 37 тижнів). За статистикою найбільш численні є ранні викидні, які становлять приблизно від 10 до 20% від загальної кількості вагітностей.

Класифікація та типологія страхів як теоретикометодологічне підгрунття для пошуку ефективних напрямків психологічної допомоги

О. О. Резніченко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Страх є необхідною та невід’ємною частиною людського життя. Як природна реакція на загрозливі ситуації (реальні або передбачувані), він допомагає організму зорієнтуватися та мобілізуватися для їх подолання. Цей емоційний досвід властивий будь-якому віку, але на відміну від дитячих страхів, страхи дорослості мало досліджені як в теоретичному, так і в практичному аспекті. У нашому дослідженні ми зробили спробу, хоча б частково, заповнити цей пробіл.

Стагнирующие стратегии дискурсивного конструирования опыта как барьеры психологического здоровья личности

С. Ю. Рудницкая — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

На сегодняшний день в предметной сфере дискурсивной психологии прослеживается тенденция артикуляции всей совокупности субъективных отношений человека с миром как определенных «дискурсивно-нарративных реальностей». Идея конструктивности в дискурсивной психологии предусматривает, что дискурс одновременно является как результатом, так и инструментом конструирования социальной реальности, жизненного и личностного опыта человека, предполагает рассмотрение социальной реальности как символического поля, самоопределяющегося в процессе конструирования интерпретативных моделей социального целого.

Дослідження особливостей життєстійкості, мотивації, самоздійснення та вигорання викладачів

Т. Л. Савченко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Наше дослідження проводилось у межах теми: «Психофізіологічні закономірності професійної життєстійкості фахівців соціономічних професій». Це професії типу «людина-людина», які передбачають постійну роботу з людьми та безпосереднє спілкування в процесі професійної діяльності. Основні завдання дослідження: визначення особливостей життєстійкості, професійної мотивації, самоздійснення, самоефективності та вигорання викладачів. Отримані результати передбачається використати з метою науково обґрунтованої розробки системи загальних заходів, спрямованих на сприяння особистісно-професійному самоздійсненню викладачів та підвищенню рівня їхньої професійної життєстійкості.

Сприйняття й оцінка життєвого шляху в період геронтогенезу

М. Л. Смульсон, І. Г. Коваленко-Кобилянська — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

У період геронтогенезу, поряд з іншими напрямами аналізу власного минулого, сучасного, майбутнього, людина похилого віку сприймає й осмислює свій життєвий шлях, аналізує особистий досвід. Роздуми над подіями минулого, їх сприйняття, осмислення й інтерпретація, а також супутні переживання, є непростими, а інколи й болючими, а вектор оцінки певною мірою впливає на загальний стан психічного і соматичного здоров’я літньої людини. Адекватний аналіз і оцінка життєвого шляху потребує серйозної інтелектуальної обробки і досить високого рівня суб’єктності, тому ми розглядаємо сприйняття власного життєвого шляху людиною як результат її суб'єктності та суб'єктивності. Можна вважати, що таке сприйняття є зовнішнім відображенням інтелектуальної діяльності і експліцитується, зокрема, за допомогою поведінки та відповідних автонаративів (оповідей людини про своє життя).

Художня рецепція депресивного настрою у ліриці бароко

Н. М. Урсані — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

ХVII-ХVIII ст. – складний історичний період війн і повстань, очевидно, спонукав до сприйняття нестабільності життя, невпевненості у завтрашньому дні. Тому логічно, що «були популярні теми несталості і швидкоплинності земного буття, мирських зваб, неминучості і нежданності смерті, рівності усіх 125 перед смертю, елегійні роздуми про добро і зло, про сутність людського щастя».

Соціально-психологічна дезадаптація на тлі штучного та природнього клімактерію

Є. О. Шевченко — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

З кожним роком збільшується число жінок, які вступають у період менопаузи. Так, за даними ВООЗ, 10% усього населення земної кулі становлять жінки в клімактеричному періоді. З одного боку, це пов`язано зі збільшенням тривалості життя, з іншого – з раннім настанням клімактеричного періоду. Це призводить до того, що жінка третину свого біологічного часу проводить в стані гіпоестрогенії. За прогнозами ВООЗ, в світі до 2030 р. в періоді постменопаузи перебуватиме 1,2 млрд жінок, що становитиме приблизно шосту частину населення планети. Вікові зміни, що відбуваються в організмі, формують зовнішній вигляд та емоційний статус людини. Вони впливають на професійну діяльність, соціальну активність, взаємовідносини в суспільстві та добробут у родині.

Психологічні аспекти невиношування вагітності

Н. В. Шудрікова — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Створення оптимальних умов для здійснення жінкою функції материнства, народження здорового потомства, а також збереження її репродуктивного здоров'я, як і раніше залишаються основними завданнями служби допомоги породіллі. (Лебеденко Е. Ю., 2012.) Проблема невиношування вагітності (НВ) продовжує зберігати свою актуальність і пріоритетність в сучасному акушерстві. Обумовлено це, перш за все тим, що НВ є однією з головних складових репродуктивних втрат.

Уміння долати стреси як детермінанта здоров’я: ресурс аероапіфітотерапії

С. П. Яланська, Н. М. Атаманчук — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Останнім часом спостерігається постійний вплив стресогенних факторів на людину внаслідок збільшення інформаційного перевантаження, зростання інтелектуалізації праці, необхідності прийняття рішень в непередбачуваних умовах, тощо. Загострення психоемоційної напруги може призводити до ряду психосоматичних захворювань. Тому досить важливим є уміння долати стреси, забезпечувати балансування організму через призму фізичної та психологічної складових.

Критичне мислення в умовах постправди як ресурс збереження психологічного блаполуччя особистості

О. В. Яремійчук — Fri, 20 Nov 2020 00:00:00 +0200

Фейки, маніпуляції, альтернативні факти, або ж – епоха постправди. Згідно до визначення, представленого у Оксфордському словнику, постправда описує епоху розвитку масових комунікацій, коли істина стає менш важливою, ніж заклики до емоцій і особистих переконань. Отже, постправда – це не брехня, а лише інтерпретація правди. Такі інтерпретації бувають різні – вони можуть як злегка коригувати факти, так і повністю їх деформувати й змінювати.